«ЧернівціОсвітні» – різні. Ця спільнота об’єднує більше чотирьох з половиною тисяч педагогів. Це здебільшого успішні, творчі, віддані своїй професії люди. Серед них час викристалізував особливих – тих, хто, маючи законне право на відстрочку від мобілізації, у перші дні війни, замість підручників і зошитів, добровільно взяв у руки зброю та став на захист рідної землі.
Сьогодні слово про одного з таких – Олександра Романовича Кіндрата, учителя географії Чернівецької гімназії № 19, керівника туристичного клубу «Пілігрим». Для нього ось уже три роки в останній місяць зими особливою датою є не 27-ме, день його народження, а 24-те лютого – день початку великої війни, який змінив долі мільйонів українців.
Олександр Романович – уродженець Тернопільщини, але половину зі своїх 54 років, майже все доросле життя, мешкає на Буковині, працює в Садгорі.
Учитель у своїй професійній діяльності не обмежив себе лише викладанням географії. Найбільшу увагу завжди приділяв формуванню естетичного, екологічного, патріотичного та фізичного розвитку учнів через туристсько-краєзнавчу діяльність. Педагог упевнений, що краєзнавча робота допомагає глибше вивчити рідний край, географію, історію, культурну спадщину, допомагає виховувати та розвивати в підлітків ціннісні орієнтири.
Учасники організованого вчителем туристичного клубу «Пілігрим» неодноразово ставали лауреатами та переможцями у міському та обласному етапах Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Моя Батьківщина — Україна». Щорічно гуртківці беруть участь у численних туристичних змаганнях, матчевих зустрічах і відкритих чемпіонатах різних регіонів України, стають переможцями змагань з пішохідного туризму, зокрема Міжнародних змагань «Екстремальні ігри», представляли область на першості України з пішохідного туризму, брали участь у діяльності Всеукраїнського громадського руху юних рятувальників «Школа безпеки».
Та найголовніше, що туристичний клуб, який очолює Олександр Романович, став місцем, де з невмілих і несміливих підлітків виростає свідома, відповідальна, витривала юнь. Окремі з гуртківців, як і їхній учитель, у перші ж дні повномасштабного вторгнення вступили до лав ТрО. З деким доля зводила вже на фронтових дорогах. Це були найтепліші зустрічі, які мотивували, не давали зневіритись, упасти духом, бо ти і на війні ВЧИТЕЛЬ! І не важливо, що через свою статуру маєш позивний Ніндзя, вік 50+ дається взнаки, а військові обладунки важать як пів тебе, ти тримаєшся, бо на тебе рівняються. Ти – ВЧИТЕЛЬ!
Олександр Романович Кіндрат служив у 92 батальйоні 107 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ з 2 березня 2022 до 27 січня 2024 року. Фронт вчителя не відпускав довго, думками був з побратимами, а в снах — на позиціях під Бахмутом. Після демобілізації чоловік повернувся лише через кілька місяців, з вересня 2024 року. Були й травми, й нагороди, але про них учитель воліє не говорити. Відповідає коротко: «Не робіть з мене героя, війна триває!».
Але для нас він герой – приклад відданості освіті та Батьківщині. Нині Олександр Романович, окрім викладання географії, відновлює роботу туристичного клубу, долучається до волонтерських ініціатив із допомоги воїнам на передовій, своїм побратимам, з якими підтримує тісний зв’язок.
До третьої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну з вдячності за хоробрість, незламність і зусилля в класі та на полі бою присвячуємо цей відеоматеріал садгірському «пілігриму» – Олександрові Романовичу Кіндрату, воїну й учителю https://youtu.be/Fwh5ZD8-pAc
Comments